Що випадок із малазійським боїнгом, що зник у березні. Анонімне джерело: пасажир малойзійського Боїнга, що біг з полону, вийшов у селище на південному сході Афганістану Літак, який зник безвісти

Два роки тому, 8 березня 2014 року, дивним чином зник пасажирський авіалайнер Boeing 777, що належав авіакомпанії Malaysia Airlines, і прямував з Куала-Лумпура до Пекіна. Разом із літаком зникли 239 людей (12 членів екіпажу та 227 пасажирів). Періодично рятувальники заявляють, що знаходять уламки зниклого літака. Але чи це вони? І що відомо про малазійське судно на сьогодні?

Чи не там шукали?

Літак Boeing 777-200ER перестав виходити на зв'язок у небі над Південно-Китайським морем за 40 хвилин після вильоту. Причому лайнер пройшов повну перевірку лише за десять днів до цього рейсу. Спочатку операція з пошуку місця аварії літака проходила над цим морем, але пізніше перемістилася в Малаккську протоку, а потім в Індійський океан, ближче до західного берега Австралії. Таку велику лінію пошуку рятувальники пояснили тим, що, зважаючи на все, Boeing 777 після зникнення з радіолокаторів ще більше 7 годин перебував у небі, сильно змінивши маршрут.

Перша пошукова операція проходила у березні – квітні 2014 року. Тоді у ній взяли участь 26 країн (Малайзія, США, Сінгапур, В'єтнам, Китай та ін.). А пошуки літака велися на території площею 7,7 млн ​​км², що можна порівняти з розміром Австралії. Через 15 днів після початку пошуків влада Малайзії заявила, що зниклий літак розбився в південній частині Індійського океану. Такого висновку вони дійшли, виходячи з розрахунку траєкторії проходження по сигналах про роботу двигунів Rolls-Royce, що передавались через супутники Inmarsat раз на годину. Інших фактів, які б підтверджували цю заяву, не знайшлося.

У середині квітня 2014 року пошуки перемістили під воду за допомогою безпілотної автономної субмарини Bluefin-21. Було досліджено 340 квадратних миль морського дна, але жодних слідів зниклого авіалайнера не виявлено і там.

Тільки майже через рік після зникнення літака, у січні 2015 року, малазійська влада офіційно визнала загиблими всіх, хто перебував на борту повітряного судна. Причина смерті у кожного була вказана як "нещасний випадок".

Звіт без відповіді

Через роки після того, що сталося, 8 березня 2015 року міжнародна слідча група дала попередній звіт про результати технічного розслідування. Але жодної відомості про те, що сталося з лайнером, звіт не містив. Єдине, що змогли тоді проаналізувати, — роботу диспетчерів управління повітряним рухом. Як виявилося, старший диспетчер у Куала-Лумпурі спав 4 години після того, як «Боїнг» зник із радарів. Диспетчери ж Хошимина (В'єтнам) почали з'ясовувати причину, чому літак не увійшов до їхнього повітряного простору не через 2 хвилини, як належить, а лише через 20.

Та й сама авіакомпанія Malaysia Airlines не відзначилася швидкістю, яка має бути у таких випадках. Надзвичайна ситуація була оголошена лише через 5 годин та 13 хвилин після останньої звістки про лайнера. А пошукова операція була почата із суттєвим запізненням, хоча у таких ситуаціях важлива кожна хвилина. Адже самі рятувальники і малазійська влада не раз говорила про те, що за лічені секунди течія може підхопити уламки і забрати в невідомому напрямку.

Уламки-фальшивки

За кілька днів після зникнення літака з'явилися чутки, що нібито його уламки знайшли у Південно-Китайському морі. Проте управління цивільної авіації Малайзії їх відразу спростувало. Те, що прийняли за частину авіалайнера, виявилася оболонка кабельної котушки, що просто поросла водоростями.

Ще трохи пізніше з'явилася інформація, що управління безпеки мореплавання Австралії виявило два об'єкти, які можуть належати «Боїнгу». Відразу Китай заявив, що помітив великі уламки — приблизно 22 на 30 метрів. Слідом за ними екіпаж літака королівських ВПС Нової Зеландії нібито виявив у південній частині Індійського океану уламки, які можуть стосуватися зниклого Boeing 777. Але ніщо з цього не знайшло підтвердження.

Перші реальні уламки літака Boeing 777 були виявлені через півтора роки пошуків у липні 2015 року. Причому це було не рятувальниками, а прибиральниками на острові Реюньйон, розташованому в Індійському океані. А це більш ніж за 4000 кілометрів на захід від проведення глибоководних пошуків, на які, до речі, було витрачено понад 50 млн доларів. Уламком виявилася частина крила літака, довжиною близько 2,5 метра і вкрита черепашками на поверхні.

Пізніше, вже після дослідження острова малазійцями, у серпні 2015 року, виявлено ще низку предметів повітряного судна. Тоді ж підтвердилися припущення: знайдений уламок належав «Боїнгу».

Наступні повідомлення про літак були від місцевих жителів Філіппін у жовтні 2015 року. Нібито підлітки на полюванні на птахів натрапили на уламки літака з прапорами Малайзії та людські тіла поруч. Огляд території влади Філіппін взяли на себе і тут же спростували цю інформацію.

Ще за півроку світ знову заговорив про малазійський авіалайнер. У січні цього року на півдні Таїланду були виявлені уламки, які могли б належати зниклому «Боїнгу». Жителі провінції Накхонсітхаммарат виявили великий вигнутий металевий предмет на березі океану. Але ні влада, ні експерти не підтвердили, що цей уламок справді має відношення до лайнера. Виявилося, що заводський номер деталі, номери зв'язки проводів та болтів не співпадають із номерами літака Boeing 777.

Кінець пошукам

А тиждень тому, 2 березня 2016 року, з'явилися нові відомості про зниклий Boeing 777. Фрагмент з металу довжиною близько метра був знайдений біля берегів Мозамбіку. Імовірно, це горизонтальний стабілізатор — крилоподібна частина, прикріплена до хвоста літака. Поки що те, що цей уламок належить «Боїнгу», вказує лише територія: у тій же частині Індійського океану в липні минулого року було знайдено уламок крила. Знахідку вивчатимуть представники Австралії та Малайзії, а також міжнародні фахівці.

Виходить, що за фактом лише три порівняно невеликі уламки з усіх знахідок могли реально належати зниклому літаку. Причому ні тіл загиблих, ні валіз із речами, ні чорної скриньки за два роки пошуків не було виявлено. І це при тому, що прочесано понад 80 тисяч квадратних кілометрів за загальної зони пошуку 120 тисяч кілометрів.

За повідомленням Міжнародного координаційного пошукового центру, у червні 2016 року підводні пошукові роботи будуть згорнуті. Але якщо за два роки ясності, що сталося з нещасним Boeing 777-200, ні, то навряд чи вона з'явиться ще за чотири місяці відведеного на пошуки часу.

В ефірі австралійського телеканалу 9 Now пілот та авіаінструктор Саймон Харді заявив, що командир 777-200 рейсу MH370 авіакомпанії Malaysia Airlines, який зник 8 березня 2014 року, Захарія Ахмад Шах намагався заплутати авіадиспетчерів. Він відключив системи виявлення та вів літак на межі зон відповідальності Малайзії та Таїланду. Ця місцевість є сліпою зоною.

Харді впевнений, що такі дії пілота були навмисними, і вказує, що Ахмад Шах зробив непотрібний гачок біля малайзійського штату Пінанг, де народився. На думку Харді, так пілот попрощався з будинком.

Екс-керівник Бюро безпеки транспорту Канади Лері Венс, який також був присутній на програмі, висловив думку, що пілот планував самогубство, а разом із собою вбив усіх пасажирів.

Він вважає, що командир судна міг розгерметизувати салон, щоб пасажири та члени екіпажу знепритомніли, а сам при цьому попередньо одягнув кисневу маску.

«Він збирався вбити себе. На жаль, разом із собою він убив усіх пасажирів. Це було зроблено навмисно», - заявив Венс.

Експерти розійшлися в думках, чи був літак спрямований у море пілотом, чи Шах вів його доти, доки не скінчилося паливо, після чого сталася аварія. За даними досліджень, Boeing не готувався до приземлення та посадки на воду, оскільки його закрилки не були випущені. Таким чином, це підтверджує гіпотезу, що перед безпосереднім падінням літак не керувався пілотами.

Авіалайнер національної малайзійської авіалінії з 227 пасажирами і 12 членами екіпажу на борту, що здійснював спільний з китайською China Southern Airlines рейс зі столиці Малайзії Куала-Лумпура до Пекіна, зник з екранів радарів, не подавши жодних сигналів про неполадки на борту. .

За встановленими даними, погода в районі зникнення була гарною, літак керувався досвідченими льотчиками. Капітан — 53-річний підданий Малайзії Захарі Ахмад Шах — працював у MAS з 1981 року, його наліт досяг майже 18,5 тисяч годин, 27-річний другий пілот Фарік Аб Намід налітав майже три тис. годин. Літак пройшов повну перевірку лише за десять днів до цього рейсу.

Спочатку повідомлялося, що на борту зниклого літака знаходилися 154 пасажири з КНР і Тайваню, 38 громадян Малайзії, сім індонезійців, шість австралійців, п'ять індійців, четверо французів, троє громадян США, по двоє новозеландців, українців і канадців, по одному. , Нідерландів та Австрії. Проте швидко стало відомо, що двоє пасажирів рейсу, що вважалися спочатку в списках, — австрієць Крістіан Козіл і італієць Луїджі Маралді — заявили про крадіжку своїх паспортів під час перебування в Таїланді і нікуди не вилетіли.

Малайзійська влада порушила кримінальну справу про теракт, який, ймовірно, вчинили терористи, що проникли на борт літака за чужими паспортами.

Втім, Куала-Лумпур є великим центром переправки в Європу нелегальних мігрантів, які користуються вкраденими паспортами, а тому не виключено, що наявність на борту двох осіб з підробленими паспортами не має прямого відношення до зникнення літака.

Вибух на борту тривалий час залишався однією з найпоширеніших версій, тому що важко уявити щось інше, здатне знищити сучасний авіалайнер одномоментно. На думку експертів, це був або вибух, або удар блискавки, або стрімка декомпресія. Однак Boeing 777 здатний продовжувати політ після удару блискавки, і навіть після різкої декомпресії, а ось після вибуху шансів вже немає, зазначають фахівці.

Уламки літака протягом трьох років знаходили і в ПАР, і в Танзанії, і в Таїланді, однак точне місце катастрофи так і не вдалося встановити. Останні офіційно підтверджені експертизою останки Boeing 777 виявили на острові Маврикій в Індійському океані. Згідно з даними дослідження, проведеного Управлінням транспортної безпеки Австралії, знайдені уламки є частиною заднього краю крила літака.

У 2017 році Австралія офіційно припинила будь-яку роботу щодо пошуку літака або розслідування інциденту.

Проте координаційний центр пошукової агенції (JACC) продовжує тісно співпрацювати з урядом Малайзії щодо обміну інформацією у цій справі та підтримки сімей загиблих пасажирів та членів екіпажу.

Наразі уламки зниклого лайнера веде приватна американська компанія Ocean Infinity. У січні цього року уряд Малайзії обіцяв пошукачам виплатити $70 млн у разі виявлення лайнера або його чорних скриньок.

Зникнення авіалайнера Boeing 777-200 компанії Malaysia Airlines в березні 2014 року сколихнуло весь світ. Версії про те, що сталося, висувалися найрізноманітніші. Але досі про долю літака нічого достеменно не відомо.

Політ проходив "нормально"?

8 березня 2014 року «Боїнг» здійснював спільний з China Southern Airlines рейс MH370, що прямував зі столиці Малайзії Куала-Лумпура до Пекіна (Китай). На борту його було 227 пасажирів із різних країн та 12 членів екіпажу. Командиром екіпажу був досвідчений 53-річний пілот Захарі Ахмад Шах, другим пілотом – 27-річний другий пілот Фарік Аб Намід. Лайнер вилетів з Куала-Лумпур о 0.41 за місцевим часом і за графіком мав приземлитися у пекінському аеропорту о 6.30.

О 02:40 за малайзійським часом літак зник з екранів радарів. При цьому жодної інформації про технічні неполадки, зміну курсу або інші проблеми диспетчерам не надходило. Останнє повідомлення, отримане від екіпажу, гласило: «Все гаразд, добраніч». У цей момент лайнер знаходився над Південно-Китайським морем за 220 кілометрів від східного узбережжя Малайзії.

У пошуково-рятувальній операції взяли участь 26 країн, включаючи Росію. Але жодних слідів зниклого авіалайнера виявлено не було. Наприкінці січня 2015 року департамент цивільної авіації Малайзії офіційно об'явив усіх, хто перебував на борту літака, загиблими.

29 липня 2015 року на французькому острові Реюньйон в Індійському океані, неподалік міста Сан-Андре, пляжні прибиральники знайшли уламок крила непізнаного літака, покритий черепашками. Фахівці підтвердили, що цей фрагмент з великою ймовірністю належить зниклому лайнеру. Пізніше були виявлені й інші фрагменти, але довести їхню безперечну приналежність до зниклого «Боїнга» так і не вдалося.

Дивності

Тим часом, розслідування, яке здійснювали Малайзія спільно з сімома іншими державами — США, Великою Британією, Францією, Китаєм, Сінгапуром, Індонезією та Австралією, показало, що після того, як літак став недоступним для радарів, він провів у польоті ще 7 годин. Останній контакт відбувся над Малаккською затокою, на південь від Куала-Лумпура. Приблизно через 40 хвилин зв'язок із наземними службами було вимкнено, включаючи систему ACARS, доступну лише з кабіни пілотів. Продовжували надходити лише електронні повідомлення з бортового терміналу на супутники Inmarsat. Саме завдяки їм стало відомо, що над малазійським містом Кота-Бару «Боїнг» змінив курс на зворотний, вдруге перетнув Малайзію у південно-західному напрямку та попрямував на південь. Імовірно, політ завершився в південній частині Індійського океану. Останній сигнал з борту було отримано супутниками о 8:15 за місцевим часом. Сигнали "чорних скриньок" так і не були зареєстровані.

Літак викрали американці?

Під час обшуку будинку у капітана Ахмада Шаха знайшли саморобний авіатренажер «Боїнга». Виявилося, що Шах навіщось тренувався саджати лайнер на п'яти аеродромах в районі Індійського океану. Також він стер всі записи зі свого електронного щоденника.

Тому основною версією слідства став викрадення лайнера невідомими особами, які були, ймовірно, у змові з пілотами. Ще одним аргументом на користь причетності екіпажу до зникнення літака став той факт, що за кілька хвилин до вильоту Ахмад Шах розмовляв мобільним з якоюсь жінкою, яка придбала сім-карту за підробленими документами.

Саме викрадачі могли вимкнути прилади. Але куди викрали літак? Одна з точок, куди Ахмад Шах садив його за допомогою тренажера — військова база США Дієго Гарсія, розташована на острові-атоле площею близько 27 квадратних кілометрів, що входить до архіпелагу Чагос.

Навіщо ж американським військовим треба було викрадати «Боїнг»? Президент Інституту наукових досліджень третього тисячоліття Ілля Білоус вказує на те, що серед пасажирів перебувало 20 співробітників американської компанії Freescale Semiconductor, яка займається виробництвом чіпів, напівпровідників та іншого електронного обладнання, зокрема й військовими технологіями. І ці співробітники були не американцями. 12 із них були малайзійцями, 8 – китайцями. І вони мали ряд патентів у військовій сфері. Можливо, їх хотіли змусити працювати на американський уряд під наглядом. А літак із рештою пасажирів просто ліквідували.

Але якщо все це так, то дуже малоймовірно, що ми колись дізнаємося про справжню долю фатального «Боїнга». Адже спецслужби вміють ховати кінці у воду.

Днями екс-прем'єр Малайзії Махатхір Мохамадзнову заявив в інтерв'ю про підтримку своєї версії щодо рейсу МН370 Malaysia Airlines: як відомо, авіалайнер «випарувався» з радарів невдовзі після зльоту 8 березня 2014 р. 92-річний політик вважає: до інциденту причетне ЦРУ. «Хтось щось ховає, – сказав Мохамад. — Швидше за все, мав місце електронний злам систем керування „боїнгом“, після чого авіалайнер разом із пасажирами перегнали у потрібне місце. Потрібне міжнародне розслідування інциденту!» Це далеко не межа: за день у столиці Малайзії Куала-Лумпурі я почув 20 версій загадкового зникнення рейсу МН370. Таксист в аеропорту, щойно завантаживши мою валізу в багажник, розмірковує: екіпаж підкуплений, це афера з метою отримати страховку за зниклих безвісти пасажирів — адже виплати страхових компаній загалом уже становили 600 (!) мільйонів доларів. Торговець сувенірами на вулиці Петалінг запевняє: «боїнг» перевозив матеріали для створення ядерної ракети на замовлення Північної Кореї, тому був збитий американцями. Загалом можна констатувати: через 3,5 роки після зникнення літака Малайзія не заспокоїлася.

«Брехня з самого початку»

— Найпідозріліше — влада країни без міркувань відкидає будь-які припущення про причетність сторонніх осіб до інциденту з «боїнгом», — пояснює адвокат Абрахам Ченг(один із тих, хто представляє інтереси сімей пасажирів рейсу MH370). — Я розумію, якщо це публікує «жовта преса». Але коли колишній лідер країни говорить про електронний викрадення — подібні версії слід перевіряти ретельніше. І це не єдиний випадок. Командир «боїнгу» Захарі Ахмад Шахперед вильотом отримав дзвінок від невідомої жінки на стільниковий. Проте її особистість поліція не встановила: сім-картку куплено за підробленими документами. З'ясовувати далі? Ні, ніхто не париться. Екс-глава авіакомпанії "Протеус Ейрлайнс" Марк Дуген заявив: пасажирський літак був збитий ППО США - американці вважали, що авіалайнер викрадений ісламістами і збирається врізатися у військову базу Дієго-Гарсія. Повторюю — все це озвучують не божевільні в божевільні, а серйозні люди, бізнесмени та політики. Проте від їхніх думок відмахуються, наче від мух, не роблячи навіть спроб розслідування. Відчуття, що слідству «зверху» дана сувора установка – «боїнг» впав у море, і все тут інші версії не приймаються.

У 2015-2016 роках. уламки «боїнгу» було знайдено на узбережжі Африки, за 4000 кілометрів (!) від місця його передбачуваного падіння. Головне - досі немає відповіді, чому літак цілих 7 годин (!) знаходився в небі, не відповідаючи на запити авіадиспетчерів, включаючи дзвінки супутниковим телефоном. «Офіційне розслідування у справі зниклого літака схоже на цирк, - вважає журналіст Ахмед Сахімі. — Вісім місяців слідчі вивчали особливий вантаж на борту „боїнгу“: 4,5 тонни мангустинів — екзотичних фруктів (до речі, дуже солодких). Чому нешкідливі фрукти могли призвести до зникнення авіалайнера взагалі незрозуміло. Куди б краще витратити цей час із користю: ​​скажімо, відстежити поведінку кожного з 227 пасажирів на борту: версія щодо афери зі страховкою не позбавлена ​​логіки. У XX ст. у США різні люди періодично проносили з собою в літак бомбу - щоб їхня сім'я після авіакатастрофи отримала компенсацію. На жаль, цю думку ігнорують». Експерт з безпеки Юсуф Асаддін водить рукою по карті, показуючи маршрут: «боїнг» злетів о 00.42, а вже за 37 хвилин перестав відповідати на запитання, передавши зловісне повідомлення — «На добраніч, рейс 370». Асаддін цікавиться: яким чином літак здатний зникнути з радара, але перебувати в повітрі? Як вважає експерт, «нам із самого початку брешуть, кажучи лише один відсоток інформації. Уряд, схоже, сам вигадує найекзотичніші версії, аби не озвучувати реальну правду».

Бен Ладен на дачі

— Це вже добра традиція — хоч би що трапилося, в будь-яких містичних речах звинувачувати уряд,— усміхається чиновник МЗС Малайзії, який попросив не називати його ім'я. — На жаль, навіть майже через чотири роки ми ні на сантиметр не наблизилися до розгадки. Запитайте будь-якого держслужбовця, і кожен матиме свою версію. Можу лише сказати, що більшість упевнена: до зникнення «боїнгу» причетні спецслужби США. Я розумію, що подібна версія завжди на першому місці. Але згадайте обставини смертіУсами бен Ладена . Тривалий час сміялися з експертів, які стверджували: «терорист № 1» не ховається в печерах Афганістану, він спокійно живе на розкішній віллі разом із усією сім'єю. Як люто заперечували цю версію, як помпезно влаштовували пошукові операції в афганських горах! І що виявилося потім? Усама фактично не ховався: він знаходився на дачі з садом за 60 кілометрів від столиці Пакистану, держави — союзника Сполучених Штатів! Після такого я не здивуюся, якщо найдикіші припущення, на кшталт викрадення чи знищення «боїнгу» силами ППО якоїсь країни, виявляться правдою.

Божевільні за штурвалом

Велику увагу у малайзійських ЗМІ приділяють особистості капітана корабля Захарі Ахмад Шаха. Нові подробиці публікуються майже кожен місяць. Публіка переконана: Ахмад Шах або виконував чиєсь замовлення з викрадення літака, або, одержимий психопатією, скоїв самогубство, зануривши авіалайнер у води океану. Тим більше подібні інциденти вже мали місце — катастрофа рейсу «Сілк Ейр» у 1997 р. (104 загиблих), загибель літака «Єгипт Ейр» у 1999 р. (217 загиблих) — через суїцид збентежених пілотів, які вирішили забрати з собою на той світло якомога більше людей. Через рік (24 березня 2015 р.) льотчик «Джермануінгс», прямуючи з Барселони до Дюссельдорфа, навмисно врізався в гору, вбивши 150 людей на борту. Варіант з безумством не можна списувати з рахунків, проте навіть після серії таких жахливих інцидентів власники авіакомпаній не витрачають грошей на дослідження психічного стану пілотів. Адже вони, даруйте мені, зовсім не дрова везуть.

Черговий спеціаліст у Куала-Лумпурі (вже десятий за рахунком) доводить мені за столом в офісі, розклавши документи: «У малайзійському „боїнгу“ летіли 20 американців – співробітники фірми „Фріскейл Семикондактор“. Саме вона, згідно з викриттям колишнього співробітника спецслужб США Едварда Сноудена,розробляла Агентству національної безпеки надсекретне обладнання для електронного шпигунства за Китаєм. Це конкретне викрадення, організоване владою КНР. Виявлено уламки літака? Їх могли підкинути вже згодом. Знайшли шматки крил, обшивку салону, частина хвоста... але людських останків немає ніде. Як таке може бути?" Скажу чесно - у мене голова йде від версій. Справді, нічого не можна скидати з рахунків — реальність нинішнього світу така, що найжахливіше припущення може бути правдою. Слід ретельно перевіряти версії, які висловлюються серйозними людьми, а не відмахуватися від них.

Багато хто з нас літає на літаках. І нам потрібна повна впевненість, коли купуємо квиток, що ми дістанемося до пункту призначення.

Зникнення авіалайнера «Boeing 777-200» компанії Malaysia Airlines у березні 2014 року сколихнуло весь світ. Версії про те, що сталося, висувалися найрізноманітніші. Але досі про долю літака нічого достеменно не відомо.

Політ проходив "нормально"?

8 березня 2014 року «Боїнг» здійснював спільний з China Southern Airlines рейс MH370, що прямував зі столиці Малайзії Куала-Лумпура до Пекіна (Китай). На борту його було 227 пасажирів із різних країн та 12 членів екіпажу. Командиром екіпажу був досвідчений 53-річний пілот Захарі Ахмад Шах, другим пілотом – 27-річний другий пілот Фарік Аб Намід. Лайнер вилетів з Куала-Лумпур о 0.41 за місцевим часом і за графіком мав приземлитися у пекінському аеропорту о 6.30.

О 02:40 за малайзійським часом літак зник з екранів радарів. При цьому жодної інформації про технічні неполадки, зміну курсу або інші проблеми диспетчерам не надходило. Останнє повідомлення, отримане від екіпажу, гласило: «Все гаразд, добраніч». У цей момент лайнер знаходився над Південно-Китайським морем за 220 кілометрів від східного узбережжя Малайзії.

У пошуково-рятувальній операції взяли участь 26 країн, включаючи Росію. Але жодних слідів зниклого авіалайнера виявлено не було. Наприкінці січня 2015 року департамент цивільної авіації Малайзії офіційно об'явив усіх, хто перебував на борту літака, загиблими.

29 липня 2015 року на французькому острові Реюньйон в Індійському океані, неподалік міста Сан-Андре, пляжні прибиральники знайшли уламок крила непізнаного літака, покритий черепашками. Фахівці підтвердили, що цей фрагмент з великою ймовірністю належить зниклому лайнеру. Пізніше були виявлені й інші фрагменти, але довести їхню безперечну приналежність до зниклого «Боїнга» так і не вдалося.

Дивності

Тим часом, розслідування, яке здійснювали Малайзія спільно з сімома іншими державами - США, Великою Британією, Францією, Китаєм, Сінгапуром, Індонезією та Австралією, показало, що після того, як літак став недоступним для радарів, він провів у польоті ще 7 годин. Останній контакт відбувся над Малаккською затокою, на південь від Куала-Лумпура. Приблизно через 40 хвилин зв'язок із наземними службами було вимкнено, включаючи систему ACARS, доступну лише з кабіни пілотів. Продовжували надходити лише електронні повідомлення з бортового терміналу на супутники Inmarsat. Саме завдяки їм стало відомо, що над малазійським містом Кота-Бару «Боїнг» змінив курс на зворотний, вдруге перетнув Малайзію у південно-західному напрямку та попрямував на південь. Імовірно, політ завершився в південній частині Індійського океану. Останній сигнал з борту було отримано супутниками о 8:15 за місцевим часом. Сигнали "чорних скриньок" так і не були зареєстровані.

Літак викрали американці?

Під час обшуку будинку у капітана Ахмада Шаха знайшли саморобний авіатренажер «Боїнга». Виявилося, що Шах навіщось тренувався саджати лайнер на п'яти аеродромах в районі Індійського океану. Також він стер всі записи зі свого електронного щоденника.

Тому основною версією слідства став викрадення лайнера невідомими особами, які були, ймовірно, у змові з пілотами. Ще одним аргументом на користь причетності екіпажу до зникнення літака став той факт, що за кілька хвилин до вильоту Ахмад Шах розмовляв мобільним з якоюсь жінкою, яка придбала сім-карту за підробленими документами.

Саме викрадачі могли вимкнути прилади. Але куди викрали літак? Одна з точок, куди Ахмад Шах садив його за допомогою тренажера - військова база США Дієго Гарсія, розташована на острові-атоле площею близько 27 квадратних кілометрів, що входить до архіпелагу Чагос.

Навіщо ж американським військовим треба було викрадати «Боїнг»? Президент Інституту наукових досліджень третього тисячоліття Ілля Білоус вказує на те, що серед пасажирів перебувало 20 співробітників американської компанії Freescale Semiconductor, яка займається виробництвом чіпів, напівпровідників та іншого електронного обладнання, зокрема й військовими технологіями. І ці співробітники були не американцями. 12 із них були малайзійцями, 8 – китайцями. І вони мали ряд патентів у військовій сфері. Можливо, їх хотіли змусити працювати на американський уряд під наглядом. А літак із рештою пасажирів просто ліквідували.

Але якщо все це так, то дуже малоймовірно, що ми колись дізнаємося про справжню долю фатального «Боїнга». Адже спецслужби вміють ховати кінці у воду.